ВАШИНГТОН, 17 жовтня 2024 року – Економ?чне зростання в кра?нах ?вропи та Центрально? Аз??, що розвиваються, стаб?л?зу?ться п?сля низки криз, але на значно нижчому р?вн?, н?ж на початку 2000-х рок?в, йдеться в Економ?чному огляд? Св?тового банку для рег?ону, опубл?кованому сьогодн?.
Оч?ку?ться, що темпи зростання в рег?он? упов?льняться до 3,3 в?дсотк?в цього року з 3,5 в?дсотк?в у 2023 роц?, а у 2025 роц? буде спостер?гатися подальше зниження до 2,6 в?дсотк?в. Цей показник ? значно нижчим, н?ж середн? зростання на 5,1 в?дсотк?в у 2000-2009 роках, ? нижчим, н?ж потребують кра?ни рег?ону з середн?м р?внем доходу аби досягнути статусу кра?н з високим р?внем доходу протягом одного-двох покол?нь. Нижчий р?вень ?нфляц?? спонука? деяк? центральн? банки до зниження обл?кових ставок цього року. Однак переважа? обережн?сть у пол?тиц? на тл? занепоко?ння щодо пост?йного ц?нового тиску.
У зв?т? м?стяться рекомендац?? щодо кардинально? перебудови систем осв?ти в рег?он?, особливо вищо? осв?ти, з метою розкриття людського потенц?алу, необх?дного для пожвавлення економ?чного зростання та прискорення наближення до кра?н з високим р?внем доходу.
?Кра?ни рег?ону ?вропи та Центрально? Аз?? усп?шно подолали нещодавн? потряс?ння, пов'язан? з високою ?нфляц??ю, насл?дками вторгнення Рос?? в Укра?ну та пов?льним зб?льшенням р?вня економ?чно? активност? в ?вропейському Союз?, ключовому експортному ринку рег?ону?, - зазначила Антонелла Бассан?, в?це-президент Св?тового банку у справах рег?ону ?вропи та Центрально? Аз??. ?Для прискорення росту продуктивност? в довгостроков?й перспектив? кра?нам рег?ону необх?дно сутт?во п?двищити як?сть середньо? та вищо? осв?ти, що ? головним фактором розвитку людського кап?талу та ?нновац?йного потенц?алу?.
Нараз? економ?чне зростання в ?вроп? та Центральн?й Аз??, кра?нах що розвиваються, п?дтриму?ться особистим споживанням завдяки зростанню зароб?тних плат, державним виплатам домогосподарствам та упов?льненню ?нфляц??. Приплив грошових переказ?в також перевищу? р?вень, який був до початку пандем??, ? в?н надал? сприя? економ?чному зростанню на Зах?дних Балканах, П?вденному Кавказ? та у Центральн?й Аз??.
?ншим позитивним фактором, який п?дтриму? економ?чне зростання рег?ону ? туризм: к?льк?сть м?жнародних турист?в перевищила допандем?чний р?вень. У перш?й половин? цього року до Туреччини прибуло майже на 30 в?дсотк?в б?льше турист?в пор?вняно з аналог?чним пер?одом 2018 ? 2019 рок?в. Але, в?дновлення експорту товар?в загальмувалось через упов?льнення економ?чного зростання в ?вропейському Союз?.
В Укра?н?, значн? збитки в?д рос?йського вторгнення та масштабн? перебо? з постачанням електроенерг??, ймов?рно, упов?льнять зростання з 5,3 в?дсотк?в минулого року до 3,2 в?дсотк?в цього року та 2 в?дсотк?в у 2025 роц?. У Рос??, жорстк?ша монетарна пол?тика та ще б?льша нестача виробничих потужностей ? трудових ресурс?в, як оч?ку?ться, упов?льнять зростання з 3,6 в?дсотк?в у 2023 роц? до 3,2 в?дсотк?в цього року ? 1,6 в?дсотк?в у 2025 роц?.
Зростання в Туреччин?, друг?й за величиною економ?ц? рег?ону п?сля Рос??, спов?льниться до 3,2 в?дсотк?в цього року з 5,1 в?дсотк?в у 2023 роц? у зв’язку з перебалансуванням розвитку економ?ки, яка зростала за рахунок споживання та нормал?зац?? монетарно? ? ф?скально? пол?тики. Зростання ?нвестиц?й також р?зко упов?льнилося через скорочення державних ?нвестиц?й, високу варт?сть запозичень та подальше зниження активност? в буд?вництв?.
?нвестиц?? в осв?ту для розвитку людського кап?талу та стимулювання економ?чного розвитку
Зг?дно Економ?чного огляду, анал?з потенц?алу людських ресурс?в та ?хньо? вир?шально? рол? як руш?йно? сили економ?чного зростання св?дчить, що як?сть осв?ти пог?ршу?ться саме у критичний момент - тод?, коли багато кра?н рег?ону вже стикаються з ?стотними демограф?чними проблемами та проблемами людського кап?талу. У багатьох кра?нах населення швидко стар?ша?, а в деяких частинах рег?ону р?вень економ?чно? активност? залиша?ться низьким, особливо серед ж?нок.
?У довгостроков?й перспектив? найб?льший потенц?ал пришвидшення економ?чного розвитку рег?ону пов’язаний ?з п?двищенням якост? осв?ти, особливо вищо??, - сказав ?вайло ?зворськ?, головний економ?ст Св?тового банку в рег?он? ?вропи та Центрально? Аз??. ?Надання пр?оритету якост? осв?ти та просуванню навчання впродовж життя допоможе кра?нам зм?цнити св?й людський кап?тал, зменшити неефективний розпод?л ? втрату квал?ф?кованих кадр?в, актив?зувати ?нновац?? та сприяти сталому економ?чному зростанню ? розвитку?.
У зв?т? зазнача?ться, що для всього рег?ону ? характерним широке охоплення населення на вс?х р?внях осв?ти. Проблема поляга? в якост? осв?ти, яка за останн? роки пог?ршилася. Результати тестування за Програмою м?жнародного оц?нювання учн?в (PISA), яке проводиться серед 15-р?чних учн?в, сутт?во пог?ршилися за останн? десятил?ття. Прогалини в якост? базово? (початково? та середньо?) осв?ти ? особливо пом?тними серед учн?в з малозабезпечених верств населення.
Вища осв?та демонстру? ще г?рш? результати, н?ж базова осв?та. Кра?ни в ?нших рег?онах - з? схожою як?стю базово? осв?ти або схожим р?внем доходу - мають сильн?ш? ун?верситети. Наприклад, до рейтингу св?тових ун?верситет?в Top 500 Times Higher Education входять лише дев'ять заклад?в з рег?ону.
Слабкими сторонами систем вищо? осв?ти ? застар?л? навчальн? програми, брак ?нвестиц?й в обладнання та ?нфраструктуру, неефективне управл?ння та нев?дпов?дн?сть м?ж осв?тою та потребами ринку прац?. Вир?шення цих проблем вимагатиме зусиль, спрямованих на прискорення реформування навчальних програм, особливо з природничих, технолог?чних, ?нженерних та математичних дисципл?н (STEM), п?двищення якост? вищо? осв?ти та залучення б?льшо? к?лькост? краще п?дготовлених викладач?в для сприяння розвитку людського кап?талу.
Прогноз в розр?з? кра?н рег?ону ?вропи та Центрально? Аз?? | ||||||
(Зростання реального ВВП у ринкових ц?нах у в?дсотках, якщо не вказано ?нше) | ||||||
Кра?на | 2021 | 2022 | 2023 | 2024e | 2025f | 2026f |
Албан?я | 8 ,9 | 4 ,9 | 3 ,4 | 3 ,3 | 3 ,4 | 3 ,4 |
В?рмен?я | 5 ,8 | 12 ,6 | 8 ,3 | 5 ,5 | 5 ,0 | 4 ,6 |
Азербайджан | 5 ,6 | 4 ,6 | 1 ,1 | 3 ,2 | 2 ,7 | 2 ,4 |
Б?лорусь | 2 ,4 | -4 ,7 | 3 ,9 | 4 ,0 | 1 ,2 | 0 ,8 |
Босн?я ? Герцеговина | 7 ,3 | 3 ,8 | 1 ,6 | 2 ,8 | 3 ,2 | 3 ,9 |
Болгар?я | 7 ,7 | 3 ,9 | 1 ,8 | 2 ,2 | 2 ,8 | 2 ,7 |
Хорват?я | 13 ,0 | 7 ,0 | 3 ,1 | 3 ,5 | 3 ,0 | 2 ,8 |
Груз?я | 10 ,6 | 11 ,0 | 7 ,5 | 7 ,5 | 5 ,2 | 5 ,0 |
Казахстан | 4 ,3 | 3 ,2 | 5 ,1 | 3 ,4 | 4 ,7 | 3 ,5 |
Косово | 10 ,7 | 4 ,3 | 3 ,3 | 3 ,8 | 3 ,9 | 4 ,0 |
Киргизька Республ?ка | 5 ,5 | 9 ,0 | 6 ,2 | 5 ,8 | 4 ,5 | 4 ,5 |
Молдова | 13 ,9 | -4 ,6 | 0 ,7 | 2 ,8 | 3 ,9 | 4 ,5 |
Чорногор?я | 13 ,0 | 6 ,4 | 6 ,3 | 3 ,4 | 3 ,5 | 3 ,2 |
П?вн?чна Македон?я | 4 ,5 | 2 ,2 | 1 ,0 | 1 ,8 | 2 ,5 | 3 ,0 |
Польща | 6 ,9 | 5 ,6 | 0 ,2 | 3 ,2 | 3 ,7 | 3 ,4 |
Румун?я | 5 ,7 | 4 ,1 | 2 ,1 | 2 ,0 | 2 ,7 | 3 ,5 |
Рос?йська Федерац?я | 5 ,9 | -1 ,2 | 3 ,6 | 3 ,2 | 1 ,6 | 1 ,1 |
Серб?я | 7 ,7 | 2 ,5 | 2 ,5 | 3 ,8 | 4 ,2 | 4 ,0 |
Таджикистан | 9 ,4 | 8 ,0 | 8 ,3 | 7 ,2 | 5 ,5 | 5 ,0 |
Туреччина | 11 ,4 | 5 ,5 | 5 ,1 | 3 ,2 | 2 ,6 | 3 ,8 |
Укра?на | 3 ,4 | -28 ,8 | 5 ,3 | 3 ,2 | 2 ,0 | 7 ,0 |
Узбекистан | 8 ,0 | 6 ,0 | 6 ,3 | 6 ,0 | 5 ,8 | 5 ,9 |
Джерело: Св?товий банк. |